1. Словник української мови у 20 томах

моріон

МОРІО́Н, у, ч.

Мінерал класу силікатів, малопрозорий чорний різновид кварцу, який використовують у радіо- та електротехніці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моріон — моріо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. моріон — -а, ч. Мінерал класу оксидів, відміна кварцу; використовується у радіо- та електротехніці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. моріон — моріо́н [лат. (mor) morion] мінерал класу силікатів, малопрозора чорна відміна кварцу. Використовують у радіо- та електротехніці. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. моріон — Мінерал, відміна кварцу чорного кольору; напівблагородний камінь; в Україні — у межах Укр. щита. Універсальний словник-енциклопедія