мотати

МОТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. що. Навивати, накручувати що-небудь на щось.

Понурий отаман під дубом сидить І уси на палець мотає (Л. Боровиковський);

– По обіді зараз дідуньо казав йому газету читати, потому я бабуні нитки мотала (Леся Українка);

Якось він підсів до мене, взяв з моїх малих рук величезний клубок і почав швидко мотати .. півмітка (І. Цюпа).

2. чим, розм. Кивати, хитати (головою).

Мош-Костаки .. сидів на лаві й енергійно вимахував руками, та мотав головою (М. Коцюбинський);

// Махати рукою тощо.

Опустившися на землю, безсильно крізь сльози мотала [Маруся] рукою – іди, іди (Г. Хоткевич);

Собаки угледіли Палія і побігли до нього, привітно мотаючи хвостами (Д. Мордовець).

3. перен., фам. Швидко йти, бігти кудись.

– Ей, прикажчику, мотай на шлях! (О. Гончар);

// Іти геть, забиратися.

[Родіон:] Ей, хто там копицю розсовує?! Мотай швидше звідси, а то як устану, погано буде!.. (О. Корнійчук).

4. що і без прям. дод., перен., фам. Швидко, жадібно їсти.

– Як мотає? Наче три дні не їв (С. Васильченко);

Відкусить [Данько] паляниці, гляне на шматок (чи ще великий?) і пішов мотати з присьорбом (О. Гончар).

5. що, перен., фам. Те саме, що марнотра́тити.

– Я знаю, що писар поганий чоловік, що він мотає громадські гроші (І. Нечуй-Левицький);

[Xрапко:] Добре, бач, діло на батькові гроші жити та мотати (Панас Мирний);

[2-й підпанок:] Ну, постривай, я тобі колись зіб'ю пиху! .. Чваниться тим, що жінчине добро мотає! (М. Кропивницький).

◇ Вимо́тувати (мота́ти, витяга́ти, тягну́ти) / ви́мотати (ви́тягти) [всю] ду́шу див. вимо́тувати;

Вимо́тувати (мота́ти, тягну́ти, тягти́) / ви́мотати (ви́тягти) [всі] кишки́ див. вимо́тувати;

(1) Мота́ти павути́ну (д) див. плести́;

(2) Мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти (рідше замота́ти, закрути́ти) [собі́] на вус (на ву́са) що і без дод.:

а) придивлятися, прислухатися до чого-небудь; помічати.

– Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький);

– Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський);

Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко);

Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують... (Василь Шевчук);

// запам'ятовувати, брати до уваги що-небудь.

Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (Номис);

Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький);

Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський);

Радивон усе примічає, .. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко);

– У погребі в нього [багача] скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована. ..Парубок намотав на ус (з казки);

“Ну, цей чорноризець ласий і до поросятини, і до чорних брів...” – подумав Копронідос і замотав собі на вус (І. Нечуй-Левицький);

б) запам'ятовувати, брати до уваги що-небудь.

Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (Номис);

Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький);

Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський);

Радивон усе примічає, .. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко);

– У погребі в нього [багача] скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована .. Парубок намотав на ус (з казки);

“Ну, цей чорноризець ласий і до поросятини, і до чорних брів...” – подумав Копронідос і замотав собі на вус (І. Нечуй-Левицький);

в) робити висновки з чого-небудь; враховувати.

[Хома:] О, друзі, братіє! Міркуйте та на вус мотайте (М. Кропивницький);

І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Л. Глібов);

– Найперше робота отака, як ваша, лишає слід, – мовив розважно професор. – Мотай на вус, Кузьмо, – підморгнув до хлопця Левко Іванович (О. Гончар);

– Староста дав Радивонові виговоритися, хоч дещо і намотав на вус (К. Гордієнко);

Розповідав йому якось про тебе, сміється, каже: “Отаких нам і треба, енергійних, завзятих”. Ти, Павлушо, намотай собі це на вус! (А. Головко);

Вони, бач, уже намотали на свої завжди наставлені в бік вищих інстанцій вуса, уже роблять відповідні висновки (А. Дімаров);

г) розбиратися в чомусь, з'ясовувати що-небудь.

Вся інформація в книгах, бери, вичитуй, мотай на вус (Ю. Збанацький);

На все вважай і на ус собі мотай (Номис);

Ласточкін таки щось намотав на вус, і в очах його блимнули іскорки (Ю. Смолич);

ґ) розмірковувати над чимсь, прикидати, обдумувати що-небудь.

Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала (І. Котляревський);

Він кому підтакує, кого підбадьорює, а то все прислухається і на вус мотає (Д. Прилюк);

– Земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах).