1. Українська літературна мова на Буковині

мотати

Мота́ти. Плутати, заплутувати, неясно висловлюватися. Се есе, що пишу Вам в своїм тяжкім смутку, наборзі, висок[о]по- важ[аний] добродію, і простіть, коли не висловлююся ясно. Відкладати письма до Вас не хочу, тому спішуся, щоби не ждали Ви довго, і мотаю одне з другим (Коб., Листи, 170, 585)

// пол. motać — 1) намотувати, накручувати, 2) плутати (нитки, пряжу, волосся), 3) перен., розм. плутати, збивати, неясно висловлюватися.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотати — (мотаючи обвивати щось) намотувати, накручувати, навивати. Словник синонімів Полюги
  2. мотати — мота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. мотати — Навивати, накручувати, намотувати, об-, роз-; (головою) хитати, кивати; (хвостом) махати; (майно) ЗАП. тринькати, МАРНОТРАТИТИ. Словник синонімів Караванського
  4. мотати — див. іти; їсти; марнотратити Словник синонімів Вусика
  5. мотати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. Навивати, накручувати що-небудь на щось. 2》 чим, неперех., розм., рідко. Кивати, хитати (головою). || Махати рукою тощо. 3》 неперех., перен., фам. Швидко йти, бігти кудись. || Іти геть, забиратися. 4》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. мотати — 1. навивати, навити, понавивати, завивати, завинути, позавивати, звивати, звинути, позвивати, обвивати, обвинути, пообвивати, перевивати, перевинути, поперевивати, закручувати, закрутити, позакручувати, накручувати, накрутити, понакручувати... Словник чужослів Павло Штепа
  7. мотати — МОТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. що. Навивати, накручувати що-небудь на щось. Понурий отаман під дубом сидить І уси на палець мотає (Л. Словник української мови у 20 томах
  8. мотати — мотати накручувати, мотати (ст) ◊ мотати ґо́сьця → ґосьць ◊ мотати кобі́ту → кобіта Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. мотати — вимо́тувати (витяга́ти, мота́ти) / ви́мотати (ви́тягти) (всю) ду́шу з кого і без додатка. 1. Завдавати клопотів, мук, страждань кому-небудь, набридаючи чимсь неприємним. Фразеологічний словник української мови
  10. мотати — БІ́ГТИ (швидко пересуватися на ногах), ЛЕТІ́ТИ підсил., МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., НЕСТИ́СЯ підсил., ГНА́ТИ підсил. розм., ГНА́ТИСЯ підсил. розм., рідше, ЧЕСА́ТИ підсил. розм., ЧУХРА́ТИ підсил. розм., ШКВА́РИТИ підсил. розм., ШПА́РИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  11. мотати — Мота́ти, -та́ю, -та́єш, -та́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. мотати — МОТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. перех. Навивати, накручувати що-небудь на щось. Понурий отаман під дубом сидить І уси на палець мотає (Бор., Тв., 1957, 71); — По обіді зараз дідуньо казав йому газету читати, потому я бабуні нитки мотала (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  13. мотати — Мотати, -та́ю, -єш, одн. в. мотну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Мотать, наматывать, мотнуть. Мотати нитки на клубок. на ус мотати. Замѣчать, принимать къ свѣдѣнію. Слухає та на ус мотає. Чуб. І. 289. 2) Болтать, болтнуть, качать, качнуть, махать, махнуть. Увійде москаль у хату, мотне патлами. Греб. 405. Словник української мови Грінченка