мочіння

МОЧІ́ННЯ, я́, с.

Дія за знач. мочи́ти 2.

Її [корову] купили восени на все, що зібрав батько в полі, заробила мати на мочінні та тіпанні конопель, приніс Антон (М. Рудь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мочіння — мочі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мочіння — -я, с. Дія за знач. мочити 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мочіння — МОЧІ́ННЯ, я, ́. Дія за знач. мочи́ти 2. Її [корову] купили восени на все, що зібрав батько в полі, заробила мати на мочінні та тіпанні конопель, приніс Антон (Рудь, Гомін.., 1959, 15). Словник української мови в 11 томах