мочіння
МОЧІ́ННЯ, я, ́. Дія за знач. мочи́ти 2.
Її [корову] купили восени на все, що зібрав батько в полі, заробила мати на мочінні та тіпанні конопель, приніс Антон (Рудь, Гомін.., 1959, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мочіння — мочі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- мочіння — -я, с. Дія за знач. мочити 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мочіння — МОЧІ́ННЯ, я́, с. Дія за знач. мочи́ти 2. Її [корову] купили восени на все, що зібрав батько в полі, заробила мати на мочінні та тіпанні конопель, приніс Антон (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах