1. Словник української мови у 20 томах

мряка

МРЯ́КА, и, ж.

1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані.

Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Т. Шевченко);

Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (М. Коцюбинський);

Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні зовуть мрякою (В. Земляк).

2. Те саме, що імла́; туман, мряковина.

Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Л. Мартович);

* У порівн. Коли вечір осінній млою-мрякою повисне над містечком, хати нижче стріхи тоді на очі насувають, в сутіні загортаються (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мряка — (дрібний і густий дощ) мжичка, (сильніша) сльота. Словник синонімів Полюги
  2. мряка — мря́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. мряка — Морок, пітьма, темрява, темінь, ур. тьма, д. померки; (імла) мряковина, туман, мла; (дрібний дощ) мрячка, мжичка, сльота. Словник синонімів Караванського
  4. мряка — див. дощ Словник синонімів Вусика
  5. мряка — [мр’ака] -кие, д. і м. мр'ац'і Орфоепічний словник української мови
  6. мряка — -и, ж. 1》 Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. 2》 Те саме, що імла; туман. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. мряка — Атмосферні опади, що складаються з дуже вел. кількості водяних крапель (діаметром 0,1-0,5 мм); м. випадає з шаруватих хмар. Універсальний словник-енциклопедія
  8. мряка — ДОЩ, ДОЩОВИ́ЦЯ розм., ХЛЯ́ПАВКА діал.; ЗЛИ́ВА, ХЛЮЩ (ХЛЮ́ЩА), ЗАЛИ́ВА розм., ЛИ́ВЕНЬ розм., ПРО́ЛИВЕНЬ розм. (сильний); ХВИ́ЩА розм. (сильний холодний); ПЛО́ВА діал. (з бурею). Словник синонімів української мови
  9. мряка — Мря́ка, -ки, -ці; мря́ки, мряк Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. мряка — МРЯ́КА, и, ж. 1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Шевч., II, 1963, 411); Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. мряка — Мря́ка, -ки ж. Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. Шевч. 657. ум. мрячка. Словник української мови Грінченка