мрійливий
МРІ́ЙЛИ́ВИЙ, а, е.
Який любить мріяти; схильний до мріяння.
– Мене в ланці дівчата звали не Марійка, а просто Мрійка, – це тому, що я мрійлива була, все мріяла-мріяла, та ото в мріях собі й жила (Ю. Яновський);
Коли людина опиняється на лоні природи, вона стає мрійливою (М. Чабанівський);
// Який виражає замріяність.
– А знаєте, – озвався він мрійливим тоном, – захотілося мені зараз сирівцю (Ю. Бедзик);
Поки наша аудиторія шуміла та всідалась, він, ставши коло вікна, розгорнув якийсь томик, читав із мрійливим виглядом (Є. Гуцало);
// Сповнений мрій, пройнятий ними.
Близький гуркіт і хмара їдкого диму вивели дівчину з солодкої мрійливої задуми, повернули до дійсності (О. Гончар);
// Який навіває мрії, спричиняє замріяність.
Вона більше не зустрічалася з ним .. Не стерегла мрійливими літніми вечорами зоряного неба (А. Дімаров).
Значення в інших словниках
- мрійливий — (схильний до ідеалізації) мрійний, романтичний, емоційно-піднесений, (сповнений таємничості) незвичайний, таємничий. Словник синонімів Полюги
- мрійливий — мрі́йли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- мрійливий — МРІЙНИЙ, (погляд) задуманий, замріяний. Словник синонімів Караванського
- мрійливий — -а, -е. Який любить мріяти; схильний до мріяння. || Який виражає замріяність. || Сповнений мрій, пройнятий ними. || Який навіває мрії, спричиняє замріяність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мрійливий — ЗАМРІ́ЯНИЙ (який поринув у мрії), МРІЙЛИ́ВИЙ, МРІ́ЙНИЙ, РОЗМРІ́ЯНИЙ підсил. розм., ЗАМА́РЕНИЙ розм., РОЗМА́РЕНИЙ підсил. розм. — А мені такі подобаються, замріяні й несміливі, — мовив Мишко й глянув на дівчину (В. Кучер); Увійшов Володя Сосюра.. Словник синонімів української мови
- мрійливий — Мрійли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мрійливий — МРІЙЛИ́ВИЙ, а, е. Який любить мріяти; схильний до мріяння. — Мене в ланці дівчата звали не Марійка, а просто Мрійка, — це тому, що я мрійлива була, все мріяла-мріяла, та ото в мріях собі й жила (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах