мрійливий
ЗАМРІ́ЯНИЙ (який поринув у мрії), МРІЙЛИ́ВИЙ, МРІ́ЙНИЙ, РОЗМРІ́ЯНИЙ підсил. розм., ЗАМА́РЕНИЙ розм., РОЗМА́РЕНИЙ підсил. розм. — А мені такі подобаються, замріяні й несміливі, — мовив Мишко й глянув на дівчину (В. Кучер); Увійшов Володя Сосюра.. Смуглявий, мрійний... (О. Ковінька); Одна молода залюблена дівчина, вічно розмріяна, неначе кам'яніла з якоїсь розкоші коло тих рож (О. Кобилянська); Мовчить (Паріс) розмарений, поглядає на царський двір (Леся Українка).
РОМАНТИ́ЧНИЙ (схильний до мріяння, до ідеалізації дійсності), МРІ́ЙЛИВИЙ, МРІ́ЙНИЙ, ЕМОЦІ́ЙНО-ПІДНЕ́СЕНИЙ. Для поривчастого й поетичного темпераменту Марусі треба би було іншого чоловіка: розумного, твердого і трошки романтичного (Г. Хоткевич); В дитинстві у мене був певний нахил до споглядальності. Я був дуже мрійливим хлопчиком (О. Довженко); Дівчинка росла вразлива й мрійна (З. Тулуб).
Значення в інших словниках
- мрійливий — (схильний до ідеалізації) мрійний, романтичний, емоційно-піднесений, (сповнений таємничості) незвичайний, таємничий. Словник синонімів Полюги
- мрійливий — мрі́йли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- мрійливий — МРІЙНИЙ, (погляд) задуманий, замріяний. Словник синонімів Караванського
- мрійливий — -а, -е. Який любить мріяти; схильний до мріяння. || Який виражає замріяність. || Сповнений мрій, пройнятий ними. || Який навіває мрії, спричиняє замріяність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мрійливий — МРІ́ЙЛИ́ВИЙ, а, е. Який любить мріяти; схильний до мріяння. – Мене в ланці дівчата звали не Марійка, а просто Мрійка, – це тому, що я мрійлива була, все мріяла-мріяла, та ото в мріях собі й жила (Ю. Словник української мови у 20 томах
- мрійливий — Мрійли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мрійливий — МРІЙЛИ́ВИЙ, а, е. Який любить мріяти; схильний до мріяння. — Мене в ланці дівчата звали не Марійка, а просто Мрійка, — це тому, що я мрійлива була, все мріяла-мріяла, та ото в мріях собі й жила (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах