мрячка

МРЯ́КА (дуже дрібний і густий дощ), МЖИ́ЧКА, МРЯ́ЧКА розм., СЛЬОТА́ розм., МЖИ́ЦЯ діал., МЖА діал. Осінній вечір уже розтанув і в купе заглядала темна мряка дощової ночі (М. Хвильовий); Близько тижня з осінніх обложних хмар сіялась дрібна мжичка (Є. Гуцало); Мокрий вітер обсипав обличчя мрячкою (П. Панч); Над приволзькими степами гули холодні вітри. Часом падав сніг, мжичила сльота (С. Олійник); Мжиці зажурені звуки і на землі, й по дахах! (М. Драй-Хмара); Надворі була темна осіння ніч із чорними хмарами і холодною мжею, що залітала у вікно і осідала на руки і обличчя дрібними бризками (Григорій Тютюнник). . — Пор. дощ.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мрячка — мря́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мрячка — див. МЖИЧКА. Словник синонімів Караванського
  3. мрячка — див. дощ Словник синонімів Вусика
  4. мрячка — -и, ж. Зменш. до мряка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мрячка — МРЯ́ЧКА, и, ж. Зменш. до мря́ка. Над головою стримів у небо гострий шпиль дзвіниці, а із сірих хмар .. сіяла мрячка (П. Панч); Немов павутиння, осіння мрячка застеляє світ перед очима (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
  6. мрячка — МРЯ́ЧКА, и, ж. Зменш, до мря́ка. Над головою стримів у небо гострий шпиль дзвіниці, а із сірих хмар.. сіяла мрячка (Панч, В дорозі, 1959, 19); Немов павутиння, осіння мрячка застеляє світ перед очима (Їв., Тарас. шляхи, 1954, 357). Словник української мови в 11 томах
  7. мрячка — Мря́чка, -ки ж. ум. отъ мря́ка. Словник української мови Грінченка