мрійний
МРІ́ЙНИЙ¹, а, е.
1. Те саме, що мрі́йли́вий.
Вона любила школярів сім'ю, як ми – її, задуману і мрійну (В. Сосюра);
Коли наші погляди зустрічалися, її очі ставали мрійними і ласкавими (Олесь Досвітній);
Романа охопив мрійний настрій (В. Минко);
Заграв оркестр, і зашумів, завирував зал, попливли в мрійному вальсі юнаки та дівчата (І. Цюпа).
2. Задуманий, замріяний.
Увійшов Володя Сосюра .. Смуглявий, мрійний... (О. Ковінька);
Олександр поклав руку дівчині на плече, вона довірливо прихилилась до нього і знову стала тиха, мрійна (Д. Ткач);
* Образно. Вишневі сади стоять мрійні, білим плесом у нагрітому степу (Ю. Яновський).
МРІ́ЙНИЙ², а, е.
Який ледве видніється, який бовваніє (у 1 знач.).
На тлі .. мрійних контурів далеких верхів, мов рухливі чічки барвисті, посіялися гуцули й гуцулки (Г. Хоткевич);
Рівний степ. Зелений ряд могил, І мрійна далечінь, що млою синіх крил Чарує і зове до еллінських колоній (М. Зеров).
Значення в інших словниках
- мрійний — мрі́йний 1 прикметник мрійливий мрі́йний 2 прикметник який ледь видніється Орфографічний словник української мови
- мрійний — МРІЙЛИВИЙ, (погляд) задуманий, замріяний. Словник синонімів Караванського
- мрійний — I -а, -е. 1》 Те саме, що мрійливий. 2》 Задуманий, замріяний. II -а, -е. Який ледве видніється, який бовваніє (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мрійний — (мрі́йна) поволо́ка спа́ла з оче́й. Хто-небудь правильно зрозумів те, що раніше усвідомлювалось по-іншому. Приємне марево раптом розвіялось, мрійна поволока спала з очей — дівоче серце розкрилося іншому,— прийшла твереза думка, хлопець охляв, осунувся (К. Гордієнко). Фразеологічний словник української мови
- мрійний — ЗАМРІ́ЯНИЙ (який поринув у мрії), МРІЙЛИ́ВИЙ, МРІ́ЙНИЙ, РОЗМРІ́ЯНИЙ підсил. розм., ЗАМА́РЕНИЙ розм., РОЗМА́РЕНИЙ підсил. розм. — А мені такі подобаються, замріяні й несміливі, — мовив Мишко й глянув на дівчину (В. Кучер); Увійшов Володя Сосюра.. Словник синонімів української мови
- мрійний — Мрі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мрійний — МРІЙНИЙ¹, а, е. 1. Те саме, що мрі́йли́вий. Я пам’ятаю вчительку мою, просту і скромну і завжди спокійну. Вона любила школярів сім’ю, як ми — її, задуману і мрійну (Сос. Словник української мови в 11 томах
- мрійний — Мрійний, -а, -е Мечтательный. Паші жінки дівоцтво своє вважають більше за якесь невиразне й мрійне русалкування, аніж справжнім життям. Г. Бар. 377. Словник української мови Грінченка