мрійний

(мрі́йна) поволо́ка спа́ла з оче́й. Хто-небудь правильно зрозумів те, що раніше усвідомлювалось по-іншому. Приємне марево раптом розвіялось, мрійна поволока спала з очей — дівоче серце розкрилося іншому,— прийшла твереза думка, хлопець охляв, осунувся (К. Гордієнко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мрійний — мрі́йний 1 прикметник мрійливий мрі́йний 2 прикметник який ледь видніється Орфографічний словник української мови
  2. мрійний — МРІЙЛИВИЙ, (погляд) задуманий, замріяний. Словник синонімів Караванського
  3. мрійний — I -а, -е. 1》 Те саме, що мрійливий. 2》 Задуманий, замріяний. II -а, -е. Який ледве видніється, який бовваніє (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мрійний — МРІ́ЙНИЙ¹, а, е. 1. Те саме, що мрі́йли́вий. Вона любила школярів сім'ю, як ми – її, задуману і мрійну (В. Сосюра); Коли наші погляди зустрічалися, її очі ставали мрійними і ласкавими (Олесь Досвітній); Романа охопив мрійний настрій (В. Словник української мови у 20 томах
  5. мрійний — ЗАМРІ́ЯНИЙ (який поринув у мрії), МРІЙЛИ́ВИЙ, МРІ́ЙНИЙ, РОЗМРІ́ЯНИЙ підсил. розм., ЗАМА́РЕНИЙ розм., РОЗМА́РЕНИЙ підсил. розм. — А мені такі подобаються, замріяні й несміливі, — мовив Мишко й глянув на дівчину (В. Кучер); Увійшов Володя Сосюра.. Словник синонімів української мови
  6. мрійний — Мрі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мрійний — МРІЙНИЙ¹, а, е. 1. Те саме, що мрі́йли́вий. Я пам’ятаю вчительку мою, просту і скромну і завжди спокійну. Вона любила школярів сім’ю, як ми — її, задуману і мрійну (Сос. Словник української мови в 11 томах
  8. мрійний — Мрійний, -а, -е Мечтательный. Паші жінки дівоцтво своє вважають більше за якесь невиразне й мрійне русалкування, аніж справжнім життям. Г. Бар. 377. Словник української мови Грінченка