мрія

ду́мкою (мрі́ями, се́рцем і т. ін.) ли́нути (леті́ти) до кого—чого, куди. Пориватися, прагнути до кого-, чого-небудь, кудись. Добру хвилину стояли вони мовчазні .. і линули думкою в майбутнє (О. Довженко); Хоч де б він був, чи з цього, чи з протилежного боку земної кулі, він і звідти линув думками сюди (О. Гончар); Думкою лине до сина (М. Стельмах); Галя звернула до хутора. Думкою летіла поперед себе. Нарешті вона довідається, де її рідні (Ю. Збанацький); Кожне дитя Мріями лине в широке життя! (С. Олійник); А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну (Т. Шевченко). всіма́ ду́мами леті́ти. Він солодко вкладається на ліжко, всіма думами летячи до Уляни (М. Стельмах). в ду́мці ли́нути. Летіть, хмари, в край південний, Там у мене рідна хата; ..Сам туди я в думці лину, Хоч мене там і забули (П. Грабовський).

поли́нути ду́мкою (думка́ми, мрі́ями) куди, поет. Уявляти себе де-небудь в іншому місці. Правда нам світитиме крізь хмари, Ми ж далеко думкою полинем (Леся Українка); Михайло мимоволі полинув думками в Каховку (М. Зарудний); Онук, закинувши руки за потилицю, полинув мріями своїми знову до Індії… (І. Волошин).

ті́шити себе́ наді́єю (ду́мкою, мрі́єю і т. ін.). Заспокоювати себе чим-небудь, сподіватися на щось. І нехай інші тішать себе надією, що десь на старість стягнуться хоча б на “Запорожця”, а йому це потрібно зараз, у тридцять, ба, навіть неповних тридцять (З газети); Він (пан) тільки тішив себе тією думкою, що дасть Миколі кілька сотень різок, помститься над ним і оддасть його в москалі (І. Нечуй-Левицький). ті́шитися наді́єю. Пишалася я вами, дітки, тішилась надією, що мою старість зігрієте (П. Панч).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мрія — мрі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мрія — (солодка) сон; (заповітна) бажання, прагнення, жадання; (фантастична) химера; мн. МРІЇ, мари, мріяння, марення, ід. захмарні замки. Словник синонімів Караванського
  3. мрія — Бажання, думка (про щось бажане), вимрійка, марення, мріяння, надія, прагнення, привид (перен.), примара (т.с.), уява, утопія, фантазія Фразеологічні синоніми: витвір уяви; мрія життя; недосяжна мрія; нездійсненна мрія; предмет бажань (прагнень); рожеві мрії Словник синонімів Вусика
  4. мрія — -ї, ж. 1》 Те, що створене уявою, фантазією; витвір уяви. || заст. Привид, примара. 2》 Думка про щось бажане, приємне. || Бажання, прагнення. || Предмет бажань, прагнень. || Про кохану людину. 3》 Про щось нереальне, нездійсненне, недосяжне; фантазія. Рожеві мрії — про щось нереальне, нездійсненне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мрія — МРІ́Я, ї, ж. 1. Те, що створене уявою, фантазією; витвір уяви. – Ті часи були для мене щасливі.., вони встають в моїй уяві, неначе пишні мрії фантазії (І. Словник української мови у 20 томах
  6. Мрія — Один з найбільших у світі транспортних літаків укр. виробництва; 6 турбоґвинтових двигунів, потужністю 230 кН кожен; призначений для перевезення значних за габаритами вантажів масою до 250 т; швидкість 700-850 км/год., дальність польоту 14,5 тис. км, з вел. вантажем до 4,5 тис. км. Універсальний словник-енциклопедія
  7. мрія — МРІ́Я (витвір уяви; думка про щось бажане, приємне тощо), МА́РЕННЯ (МАРІ́ННЯ), СОН, МРІ́ЯННЯ, МА́РИ розм., ФАНТА́ЗІЯ, ІЛЮ́ЗІЯ (необґрунтована надія). Мрії передсвітні, Які ви чарівні! (Леся Українка); Сік з дерева... З людського тіла кров... Словник синонімів української мови
  8. мрія — Мрі́я, мрі́ї, мрі́єю, мрі́є! мрі́ї, мрій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. мрія — МРІЯ, ї, ж. 1. Те, що створене уявою, фантазією; витвір уяви. — Ті часи були для мене щасливі.., вони встають в моїй уяві, неначе пишні мрії фантазії (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. мрія — Мрія, мрії ж. Мечта, греза. Ох, мрії мої, мрії золотії. Левиц. І. Все те викликали веселі мрії, веселі думи. Левиц. І. 195. Пропало моє й дівування, всі радощі, мої мрії, мої надії. Г. Барв. 223. Словник української мови Грінченка