мужва

МУЖВА́, и́, ж., збірн., заст.

1. зневажл. Мужики, селяни.

– Мужва підійме носа, а в наших кишенях буде – свись! (І. Нечуй-Левицький);

[Єлисей:] Ну так же досадно, що за обідом, опріч попів, одна тільки мужва сиділа. Певно, гордують нами панки? (М. Кропивницький);

Євмен Жлукто хапається за голову. Що робити, що робити, пане добродію? Мужва бастує, не виходить у поле, зреклася землі (Д. Бедзик).

2. перен., зневажл., лайл. Про невихованих, неосвічених людей.

Упершись поглядом у стіну перед собою, він презирливо процідив крізь зуби: – Мужва! .. Мало їх тесали... (М. Руденко);

– Графа Володимира Романовича Скаржинського не знаєте? Ех, ви ж... мужва! (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мужва — мужва́ іменник жіночого роду збірн. Орфографічний словник української мови
  2. мужва — зб. зн., мужицтво, мужики, селяни, г. хлопство, хлопи. Словник синонімів Караванського
  3. мужва — див. селянин; хлібороб; чернь Словник синонімів Вусика
  4. мужва — -и, ж., збірн. 1》 заст., зневажл. Мужики, селяни. 2》 перен., заст., зневажл., лайл. Про невихованих, неосвічених людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мужва — МУЖВА́, и́, ж., збірн. 1. дорев., зневажл. Мужики, селяни. — Мужва підійме носа, а в наших кишенях буде — свись! (Н.-Лев., IV, 1956, 27); [Єлисей:] Ну так же досадна, що за обідом, опріч попів, одна тільки мужва сиділа. Певно, гордують нами панки? (Крон. Словник української мови в 11 томах
  6. мужва — Мужва, -ви́ ж. соб. Мужичье. Якась мужва обідрана. Рудч. Ск. II. 82. Сказано мужва — не розчовпе, що піп у церкві скаже, та й торочить, що робити гріх. Купян. у. Убірайтесь ік нечистій матері, мужва невмивана. К. ЧР. 354. Словник української мови Грінченка