мужикувати
МУЖИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст.
Бути мужиком (у 1 знач.), селянином.
– Тут мужикував, там [на тім світі] – пануватимеш... (Панас Мирний);
– Не хочу мужикувати (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мужикувати — мужикува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- мужикувати — -ую, -уєш, недок., заст. Бути мужиком (у 1 знач.), селянином. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мужикувати — МУЖИКУВАТИ, ую, уєш, недок., дорев. Бути мужиком (у 1 знач.), селянином. — Тут мужикував, там [на тім світі] — пануватимеш... (Панас Мирний, III, 1954, 19); — Не хочу мужикувати (Андрій Головко, I, 1957, 145). Словник української мови в 11 томах