1. Словник української мови в 11 томах

мужикувати

МУЖИКУВАТИ, ую, уєш, недок., дорев. Бути мужиком (у 1 знач.), селянином.

— Тут мужикував, там [на тім світі] — пануватимеш... (Панас Мирний, III, 1954, 19);

— Не хочу мужикувати (Андрій Головко, I, 1957, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мужикувати — мужикува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мужикувати — -ую, -уєш, недок., заст. Бути мужиком (у 1 знач.), селянином. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мужикувати — МУЖИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Бути мужиком (у 1 знач.), селянином. – Тут мужикував, там [на тім світі] – пануватимеш... (Панас Мирний); – Не хочу мужикувати (А. Головко). Словник української мови у 20 томах