1. Словник української мови у 20 томах

мужичий

МУЖИ́ЧИЙ, а, е, розм.

Те саме, що мужи́цький.

– Мужича правда єсть колюча, А панська на всі боки гнуча (І. Котляревський);

[Максим:] Оця рука трохи на мужичу скидається, кістлява та в пухирях (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мужичий — мужи́чий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. мужичий — -а, -е, заст., розм. Те саме, що мужицький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мужичий — Мужи́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. мужичий — МУЖИ́ЧИЙ, а, е, дорев., розм. Те саме, що мужи́цький. — Мужича правда єсть колюча, А панська на всі боки гнуча (Котл., І, 1952, 274); [Максим:] Оця рука трохи на мужичу скидається, кістлява та в пухирях (Кроп., І, 1958, 393). Словник української мови в 11 томах
  5. мужичий — Мужичий, -а, -е Крестьянскій; мужичій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53. Словник української мови Грінченка