1. Словник української мови у 20 томах

мужньо

МУ́ЖНЬО.

Присл. до му́жній 1; хоробро, завзято.

Партизани мужньо обороняли кожен метр лісу (М. Шеремет);

Кошмари мучили всю ніч, і Бальзак мужньо боровся з ними (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мужньо — му́жньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мужньо — Присл. до мужній 1); хоробро, завзято. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мужньо — Му́жньо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. мужньо — МУ́ЖНЬО. Присл. до му́жній 1; хоробро, завзято. Партизани мужньо обороняли кожен метр лісу (Шер., В партиз. загонах, 1947, 55); Кошмари мучили всю ніч, і Бальзак мужньо боровся з ними (Рибак, Помилка.., 1956, 202). Словник української мови в 11 томах