мужньо

му́жньо

Присл. до мужній 1); хоробро, завзято.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мужньо — му́жньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мужньо — МУ́ЖНЬО. Присл. до му́жній 1; хоробро, завзято. Партизани мужньо обороняли кожен метр лісу (М. Шеремет); Кошмари мучили всю ніч, і Бальзак мужньо боровся з ними (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  3. мужньо — Му́жньо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. мужньо — МУ́ЖНЬО. Присл. до му́жній 1; хоробро, завзято. Партизани мужньо обороняли кожен метр лісу (Шер., В партиз. загонах, 1947, 55); Кошмари мучили всю ніч, і Бальзак мужньо боровся з ними (Рибак, Помилка.., 1956, 202). Словник української мови в 11 томах