1. Словник української мови у 20 томах

мулятися

МУ́ЛЯТИСЯ, яюся, яєшся і рідше МУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок., розм.

Виявляти нерішучість; вагатися.

Я бачив, що він мулиться, і добре розумів причину (М. Коцюбинський);

Кріпаки й наймані слуги вставали одне за одним, але панові здавалося, що вони муляються й не квапляться (О. Ільченко);

– Чого ви муляєтеся? – всміхнувся Сагайдачний. – Це моя наречена (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мулятися — му́лятися дієслово недоконаного виду вагатися розм. Орфографічний словник української мови
  2. мулятися — див. баритися Словник синонімів Вусика
  3. мулятися — -яюся, -яєшся і рідко мулитися, -люся, -лишся, недок., розм. Виявляти нерішучість; вагатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мулятися — ВАГА́ТИСЯ (виявляти нерішучість у вирішенні чого-небудь), РОЗДУ́МУВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ, ХИТА́ТИСЯ, М'Я́ТИСЯ розм., ТЕ́РТИСЯ (ТА М'Я́ТИСЯ) розм., МУ́ЛЯТИСЯ розм., МУ́ЛИТИСЯ розм. рідше, ВАГУВА́ТИСЯ діал., ВАРУВА́ТИСЯ діал., ВО́МПИТИ (ВО́НПИТИ) діал. Словник синонімів української мови
  5. мулятися — МУ́ЛЯТИСЯ, яюся, яєшся і рідко МУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок., розм. Виявляти нерішучість; вагатися. Я бачив, що він мулиться, і добре розумів причину (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. мулятися — Му́лятися, -ляюся, -єшся гл. = мулитися. Кажи, не муляйся. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка