мурава
МУРАВА́, и́, ж.
Те саме, що морі́г.
Мабуть, ніхто не живе в тому палаці, бо й двір непрочищений, заріс густою муравою (Панас Мирний);
І все щось він з того стриху скидав на землю і волік перед хату на мураву (В. Стефаник);
Люба .. пройшла мимо корови, що лежала на мураві (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мурава — мурава́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мурава — див. трава Словник синонімів Вусика
- мурава — -и, ж. Те саме, що моріг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мурава — МОРІ́Г, МОРІЖО́К, МУРАВА́. Врешті всі ми вдяглися і сиділи на теплім морогу над кручею річки (О. Досвітній); На моріжку під вбогим тином сиділа жінка з дитиною (Вас. Шевчук); Він пішов по Галю, а жінка сіла на мураві, щоб її менше видно було, і стала чекати (О. Кундзич). Словник синонімів української мови
- мурава — МУРАВА́, и́, ж. Те саме, що морі́г. Мабуть, ніхто не живе в тому палаці, бо й двір непрочищений, заріс густою муравою (Мирний, І, 1949, 178); І все щось він з того стриху скидав на землю і волік перед хату на мураву (Стеф., І, 1949, 112); Люба.. Словник української мови в 11 томах