мурава

МОРІ́Г, МОРІЖО́К, МУРАВА́. Врешті всі ми вдяглися і сиділи на теплім морогу над кручею річки (О. Досвітній); На моріжку під вбогим тином сиділа жінка з дитиною (Вас. Шевчук); Він пішов по Галю, а жінка сіла на мураві, щоб її менше видно було, і стала чекати (О. Кундзич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мурава — мурава́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мурава — див. трава Словник синонімів Вусика
  3. мурава — -и, ж. Те саме, що моріг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мурава — МУРАВА́, и́, ж. Те саме, що морі́г. Мабуть, ніхто не живе в тому палаці, бо й двір непрочищений, заріс густою муравою (Панас Мирний); І все щось він з того стриху скидав на землю і волік перед хату на мураву (В. Стефаник); Люба .. пройшла мимо корови, що лежала на мураві (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  5. мурава — МУРАВА́, и́, ж. Те саме, що морі́г. Мабуть, ніхто не живе в тому палаці, бо й двір непрочищений, заріс густою муравою (Мирний, І, 1949, 178); І все щось він з того стриху скидав на землю і волік перед хату на мураву (Стеф., І, 1949, 112); Люба.. Словник української мови в 11 томах