1. Словник української мови у 20 томах

мураха

МУРА́ХА, и, ж.

Те саме, що мура́шка.

Недалечко від цього дуба, на пагорку, здіймалася неоковирна купа – житло невтомних мурах (О. Донченко);

Кілька, разів поверталися господарі додому й щоразу знаходили в своїх квартирах ненажерливих мурах (Ю. Бедзик);

* У порівн. Вода реве поміж тими всіма загатами, а люди, мов мурахи, бігають і кричать (Г. Хоткевич);

Члени бригади заворушилися біля машини, ніби мурахи навколо велетенського жука (С. Чорнобривець).

◇ (1) За плечи́ма — мура́хи (д) див. мура́шки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мураха — мура́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мураха — [мураха] -хие, д. і м. -ас'і Орфоепічний словник української мови
  3. мураха — -и, ж. Те саме, що мурашка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мураха — (аж) мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т. ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  5. мураха — МУРА́ШКА (невелика комаха ряду перетинчастокрилих), МУРА́ХА, МУРАВЕ́ЛЬ діал., МУРА́ВКА діал. У природі нема кращого захисника лісу, ніж мурашка (з газети); "Ну й людина оця кума Малашка: і за себе і за мене робить, наче та мураха" (Грицько Григоренко)... Словник синонімів української мови
  6. мураха — МУРА́ХА, и, ж. Те саме, що мура́шка. Недалечко від цього дуба, на пагорку, здіймалася неоковирна купа — житло невтомних мурах (Допч., IV, 1957, 104); Кілька. разів поверталися господарі додому й щоразу знаходили в своїх квартирах ненажерливих мурах (Ю. Словник української мови в 11 томах