мурашник
МУРА́ШНИК, а, ч.
1. Конусоподібна купа з хвої, сухої трави, землі, шматочків листя і т. ін., що є надземною частиною житла мурашок.
Ганна в задумі дивилась собі під ноги, копирсала нагаєм мурашник (О. Гончар);
Коли в мурашниках закрита частина ходів і навкруги мало повзає мурашок – чекай дощу (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. За вікнами стояла ще ніч, а в приміщенні, як у мурашнику, товклися люди (Г. Коцюба).
2. перен. Про велику кількість людей.
Гордий, холодний, сріблясто-блідий [місяць], наче переляканий, сумно дивився на бідну землицю, на її людський мурашник і людську долю (Н. Кобринська);
Коло ґанку і на подвір'ї вже зібрався увесь розтривожений монастирський мурашник (І. Микитенко);
// Про місце, де перебуває велика кількість людей.
Важко простежити шлях людини в такому кипучому велетенському мурашнику, як місто з кількамільйонним населенням (Л. Дмитерко).
Значення в інших словниках
- мурашник — мура́шник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- мурашник — -а, ч. 1》 Конусоподібна купа з хвої, сухої трави, землі, шматочків листя й т. ін., що є надземною частиною житла мурашок. 2》 перен. Про велику кількість людей. || Про місце, де перебуває велика кількість людей. 3》 Молодий рудий ведмідь, який любить ласувати яйцями мурашок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мурашник — (-а) ч.,шк., жарт. Школа. Словник жарґонної лексики української мови
- мурашник — МУРА́ШНИК (надземна частина житла мурашок), МУРАВЛИ́СЬКО розм., МУРАВЛИ́ЩЕ розм., КОМА́ШНИ́К розм., МУРАВЛИ́ННЯ діал. Якось тихого вечора Улянка побачила безліч великих бабок, які низько снували над мурашником (О. Словник синонімів української мови
- мурашник — МУРА́ШНИК, мура́шника́, ч. 1. Конусоподібна купа з хвої, сухої трави, землі, шматочків листя й т. ін., що є надземною частиною житла мурашок. Словник української мови в 11 томах
- мурашник — Мурашник, -ка м. Муравейникъ. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка