1. Словник жарґонної лексики української мови

мурашник

(-а) ч.,шк., жарт. Школа.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мурашник — мура́шник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мурашник — -а, ч. 1》 Конусоподібна купа з хвої, сухої трави, землі, шматочків листя й т. ін., що є надземною частиною житла мурашок. 2》 перен. Про велику кількість людей. || Про місце, де перебуває велика кількість людей. 3》 Молодий рудий ведмідь, який любить ласувати яйцями мурашок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мурашник — МУРА́ШНИК, а, ч. 1. Конусоподібна купа з хвої, сухої трави, землі, шматочків листя і т. ін., що є надземною частиною житла мурашок. Ганна в задумі дивилась собі під ноги, копирсала нагаєм мурашник (О. Словник української мови у 20 томах
  4. мурашник — МУРА́ШНИК (надземна частина житла мурашок), МУРАВЛИ́СЬКО розм., МУРАВЛИ́ЩЕ розм., КОМА́ШНИ́К розм., МУРАВЛИ́ННЯ діал. Якось тихого вечора Улянка побачила безліч великих бабок, які низько снували над мурашником (О. Словник синонімів української мови
  5. мурашник — МУРА́ШНИК, мура́шника́, ч. 1. Конусоподібна купа з хвої, сухої трави, землі, шматочків листя й т. ін., що є надземною частиною житла мурашок. Словник української мови в 11 томах
  6. мурашник — Мурашник, -ка м. Муравейникъ. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка