1. Словник української мови у 20 томах

мучителька

МУЧИ́ТЕЛЬКА, и, ж.

Жін. до мучи́тель.

Нетерпляча рука досягла до кота, хапа його за вухо й тягне до себе. Кіт .. виривається й тіка під комоду, лишивши на руці мучительки червоний слід гострих пазурів (М. Коцюбинський);

Скочивши з стільця, Санька рукавом витерла заплакані очі і спідлоба зиркнула на свою мучительку (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мучителька — мучи́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мучителька — -и. Жін. до мучитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мучителька — Мучи́телька, -льки, -льці; -тельки, -тельок, -телькам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. мучителька — МУЧИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до мучи́тель. Нетерпляча рука досягла до кота, хапа його за вухо й тягне до себе. Кіт.. виривається й тіка під комоду, лишивши на руці мучительки червоний слід гострих пазурів (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. мучителька — Мучителька, -ки ж. Мучительница. Желех. Словник української мови Грінченка