1. Словник української мови у 20 томах

мучниця

МУЧНИ́ЦЯ, і, ж.

Сланка багаторічна вічнозелена кущова рослина; ведмеже вушко.

Мучниця звичайна. Багаторічні рослини у вигляді невеликих низеньких вічнозелених кущиків (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мучниця — мучни́ця іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. мучниця — -і, ж. Сланка багаторічна вічнозелена чагарникова рослина; ведмеже вушко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мучниця — МУЧНИ́ЦЯ, і, ж. (Arctostaphylos Adans). Сланка багаторічна вічнозелена чагарникова рослина; ведмеже вушко. Мучниця звичайна. Багаторічні рослини у вигляді невеликих низеньких вічнозелених кущиків з зимуючими листками (Лікар. рослини.., 1958, 151). Словник української мови в 11 томах
  4. мучниця — Мучни́ця, -ці ж. 1) раст. Arctostaphylos Uva ursi Spreng. ЗЮЗО. I. 112. 2) Отверстіе, сквозь которое проходитъ мука изъ подъ мельничнаго камня въ ящикъ. Микол. 481. Словник української мови Грінченка