мідяк
МІДЯ́К, а́, ч., розм.
1. Мідна монета.
Цехова каса виплатила їм ту позичку самими мідяками (І. Франко);
Макар витяг з скрині хустку, розв'язав вузлик, у котрому було зав'язано два карбованці бумажками та трохи мідяків (Л. Яновська);
* Образно. Боляче тому серцю, що розміняло свій спокій на мідяки примарної слави (Ю. Бедзик).
2. тільки мн., розм. Дрібні гроші.
– Але найгірше, – розпатякував далі таксист, – коли подружжя в таксі розплачується .. Чоловік одразу першим вискакує, щоб не пекти раків, поки дружина мідяки відраховує... (А. Крижанівський);
// Про щось дріб'язкове, другорядне.
А зараз пише [поет] – віршики сумні. Мовляв – набридла жінка, І дошкуля печінка... Читав і віри я не йняв: Навіщо золото на мідяки зміняв? (Л. Дмитерко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мідяк — мідя́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- мідяк — Мідна монета; (щось маловарте) гріш, копійка; мн. МІДЯКИ, дрібні монети, дрібняки, зб. мідь. Словник синонімів Караванського
- мідяк — -а, ч., розм. 1》 Мідна монета. 2》 тільки мн., перен., зневажл. Дрібні гроші. || Про щось дріб'язкове, другорядне. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мідяк — ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт. Словник синонімів української мови
- мідяк — МІДЯ́К, а́, ч., розм. 1. Мідна монета. Цехова каса виплатила їм ту позичку самими мідяками (Фр., IV, 1950, 213); Макар витяг з скрині хустку, розв’язав вузлик, у котрому було зав’язано два карбованці бумажками та трохи мідяків (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
- мідяк — Мідя́к, -ка м. Мѣдная монета. Сим. 208. Словник української мови Грінченка