між

МІЖ, МЕ́ЖИ́, МЕЖ, прийм. Уживається з род., знах. і оруд. в. Сполучення з між, ме́жи́, меж виражають:

Просторові відношення

1. з оруд. в., рідше з род. в. Уживається на позначення просторового розташування предмета чи вияву дії посередині чого-небудь.

З Трубайлом Альта меж осокою Зійшлись, з'єднались, мов брат з сестрою (Т. Шевченко);

Між коморою та будиночком ворота й хвіртка. Біля воріт дві тополі (О. Довженко);

Марія вже сама. Могилка матері зазеленіла бур'яном поблизу залізниці між Краковом і Варшавою (В. Бабляк);

Корова пильно подивилась на дівчину і важко зітхнула, а та її почухала між рогами (М. Стельмах);

Коли на широкій долині між гір Зібралась великая рада, Робе́рт тоді вийшов до люду (Леся Українка);

Василь і сам не помітив, як закурів шлях від гопака й пил зазолотів між тинів через всю вуличку (О. Довженко).

2. із знах. в. Уживається на позначення місця, куди спрямована дія.

Вона покірно витягла руки поверх верети, а він склав їх на грудях, як у мерця. Потому засвітив свічку і застромив між пальці (М. Коцюбинський);

А ще сих слів не сказав [Георгій], як злодій вдарив його кулаком межи очі (В. Стефаник);

По садках залопотіли зенітки .. Бійці заметались .. В нестямі дерлися кудись між стрімке каміння і знову скочувались вниз (О. Гончар).

Часові відношення

3. з оруд. в., рідше з род. в. Уживається на позначення проміжку часу, в який щось відбувається.

Всі згадані праці [“На віру”, “Ціпов'яз” та ін.] друкувалися межи 1893–1897 роками (М. Коцюбинський);

// Уживається при означенні явищ, подій і т. ін., в проміжок часу між якими що-небудь відбувається.

Довго вони, як бачите, Меж мови-розмови Цілувались, обнімались З усієї сили (Т. Шевченко);

Між приступами кашлю він вигукував окремі фрази (С. Чорнобривець).

Об'єктні відношення

4. з оруд. і знах. в. Уживається на позначення предметів, осіб, взаємозв'язаних між собою або таких, що вступають у взаємодію одне з одним.

Між матір'ю і сином настав мир та лад (Панас Мирний);

Густе віття перепліталось межи собою – і над тобою, мов баня зелена, кучерява (М. Коцюбинський);

Високе небо незнайомого півдня, терпкий аромат близького поля діють на бійців, мов якийсь чарівний трунок: зникають денні сварки, вгамовуються пристрасті, всі стають ближчі між собою, відвертіші, мирніші, тихіші (О. Гончар);

Пустомельство, облудність, фарисейство, відсутність єдності між словом і ділом Франко різко засуджував (з наук. літ.);

Хлібороб був собі тихий, роботящий чоловік, дбайливий, обережний – знав уже він, як у світі жити має простий чоловік межи князі та сильники (Марко Вовчок).

5. з род. і оруд. в. Уживається на позначення осіб, предметів, явищ, які порівнюються, зіставляються між собою.

Для нього не було різниці між дійсністю й сном. Яка різниця, коли у сні так само бачиш, смієшся, страждаєш, переживаєш? (М. Коцюбинський);

І хоча за паном отаманом стежила тільки одна людина, він і перед нею позував, не розуміючи грані між великим і смішним (М. Стельмах);

– Цей день, найбільший межи днів, .. Сторінку щастя нам відкрив (М. Рильський).

6. із знах. і оруд. в. Уживається на позначення якої-небудь групи предметів, осіб, явищ, між якими щось розподіляється.

Він усе думав, нащо то Бог так вчинив, що недобре розділив долю між людьми (І. Нечуй-Левицький);

Зозуля відвернувся, .. потім зібрав від забитих патрони і зброю, і вони розділили їх між собою (Григорій Тютюнник);

– Мало! А тоді буде більше, як поділите [поле] межи діти на грядочки? (М. Коцюбинський).

Означально-обставинні відношення

7. з род. і оруд. в. Уживається на позначення яких-небудь однорідних осіб, предметів, в оточенні яких перебуває предмет мовлення або відбувається яка-небудь дія; відповідає за знач. прийм. серед.

Умийся, серденько! Бо мати Он дивиться й не пізнає Межи дітьми дитя своє (Т. Шевченко);

Між підводами метушився Маковейчик (О. Гончар);

Гелена бере його за руку і веде межи ахейськими лавами за Скайську браму на поле (Леся Українка);

// Уживається при означенні осіб, предметів, до числа яких входить предмет мовлення.

Не дуже змінилася Босівка через п'ять років .. Кілька людей померло, – межи ними й Харитон з Уляною (М. Коцюбинський);

На ослоні купка жінок: стара Карпенчиха, ще якісь. А між них, як між колоссям стиглим квітки, дівчата. В барвистих хустках, які в стрічках червоних (А. Головко);

А як прийде та смерть і під музики шум нас засиплють землею глухою, між веселих людей, повні щастя і дум, будем жити ми в пісні з тобою (В. Сосюра).