між

МІЖ, МЕЖИ́, МЕЖ, прийм. Уживається із род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з між, межи́, меж виражають:

Просторові відношення

1. з оруд., рідше з род. в. Уживається при означенні просторового розташування предмета чи вияву дії посередині чого-небудь.

Між коморою та будиночком ворота й хвіртка. Біля воріт дві тополі (Довж., І, 1958, 217);

Марія вже сама. Могилка матері зазеленіла бур’яном поблизу залізниці між Краковом і Варшавою (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 31);

Корова пильно подивилась на дівчину і важко зітхнула, а та її почухала між рогами (Стельмах, І, 1962, 473);

Коли на широкій долині між гір Зібралась великая рада, Робе́рт тоді вийшов до люду (Л. Укр., І, 1951, 353);

Василь і сам не помітив, як закурів шлях від гопака й пил зазолотів між тинів через всю вуличку (Довж., І, 1958, 88).

2. із знах. в. Уживається при означенні місця, куди спрямована дія.

Вона покірно витягла руки поверх верети, а він склав їх на грудях, як у мерця. Потому засвітив свічку і застромив між пальці (Коцюб., II, 1955, 279);

А ще сих слів не сказав [Георгій], як злодій вдарив його кулаком межи очі (Стеф., І, 1949, 159);

По садках залопотіли зенітки.. Бійці заметались.. В нестямі дерлися кудись між стрімке каміння і знову скочувались вниз (Гончар, III, 1959, 86).

Часові відношення.

з оруд., рідше з род. в. Уживається при означенні проміжку часу, в який щось відбувається.

Всі згадані праці ["На віру", "Ціпов’яз" та ін. ] друкувалися межи — роками (Коцюб., III, , );

// Уживається при означенні явищ, подій і т. ін., в проміжок часу між якими що-небудь відбувається.

Довго вони, як бачите, Меж мови-розмови Цілувались, обнімались З усієї сили (Шевч., І, І, );

Між приступами кашлю він вигукував окремі фрази (Чорн., Визвол. земля, , ).

Об’єктні відношення.

з оруд. і знах. в. Уживається при означенні предметів, осіб взаємозв’язаних або які вступають у взаємодію одне з одним.

Між матір’ю і сином настав мир та лад (Мирний, IV, , );

Густе віття перепліталось межи собою — і над тобою, мов баня зелена, кучерява (Коцюб., І, , );

Високе небо незнайомого півдня, терпкий аромат близького поля діють на бійців, мов якийсь чарівний трунок: зникають денні сварки, вгамовуються пристрасті, всі стають ближчі між собою, відвертіші, мирніші, тихіші (Гончар, III, , );

Розгорнулося змагання між тракторними бригадами (Рад. Укр., .VІІ , );

Хлібороб був собі тихий, роботящий чоловік, дбайливий, обережний — знав уже він, як у світі жити має простий чоловік межи князі та сильники (Вовчок, І, , )..

з оруд. і род. в. Уживається при означенні осіб, предметів, явищ, які порівнюються, зіставляються між собою.

Для нього не було різниці між дійсністю й сном. Яка різниця, коли у сні так само бачиш, смієшся, страждаєш, переживаєш? (Коцюб., II, , );

І хоча за паном отаманом стежила тільки одна людина, він і перед нею позував, не розуміючи грані між великим і смішним (Стельмах, II, , );

— Цей день, найбільший межи днів, .. Сторінку щастя нам відкрив (Рильський, II, , )..

із знах. і оруд. в. Уживається при означенні якої-небудь групи предметів, осіб, явищ, між якими щось розподіляється.

Він усе думав, нащо то бог так вчинив, що недобре розділив долю між людьми (Н.-Лев., II, , );

Зозуля відвернувся, .. потім зібрав від забитих патрони і зброю, і вони розділили їх між собою (Тют., Вир, , );

— Мало! А тоді буде більше, як поділите [поле] межи діти на грядочки? (Коцюб., І, , ).

Означально-обставинні відношення.

з оруд. і род. в. Уживається при означенні яких-небудь однорідних осіб, предметів, в оточенні яких перебуває предмет мовлення або відбувається яка-небудь дія; відповідає за знач. прийм. серед.

Умийся, серденько! Бо мати Он дивиться, й не пізнає Межи дітьми дитя своє (Шевч., II, , );

Між підводами метушився Маковейчик (Гончар, III, , );

Гелена бере його за руку і веде межи ахейськими лавами за Скайську браму на поле (Л. Укр., II, , );

// Уживається при означенні осіб, предметів, до числа яких входить предмет мовлення.

Не дуже змінилася Босівка через п’ять років.. Кілька людей померло, — межи ними й Харитон з Уляною (Коцюб., І, , );

На ослоні купка жінок: стара Карпенчиха, ще якісь. А між них, як між колоссям стиглим квітки, дівчата. В барвистих хустках, які в стрічках червоних (Головко, II, , );

А як прийде та смерть і під музики шум нас засиплють землею глухою, між веселих людей, повні щастя і дум, будем жити ми в пісні з тобою (Сос., II, , ).

Між (межи) нами [кажучи] — про що-небудь секретне, про те, що не слід говорити іншим.

Та й, межи нами кажучи, до чого нам тепер ті маніфестації (Коцюб., І, , );

— Хай це буде між нами, Женю, — говорив тоді Сіверцев, — але я пильно бережу зір … (Гончар, III, , );

[Ліда:] У тебе такі масштаби, Аркадій, — мені аж ніяково. Я ж в столиці — тільки між нами — ніколи ще не була (Корн., І, , );

Між тим — тим часом, у той час.

Між тим, солдат поволі підійшов до груші й, раптом обійнявши її, так якось сумно пригорнувся до неї (Довж., І, , ).

◊ Лізти межи очі (в очі, у вічі, до очей) див. лізти;

Між двох вогнів див. вогонь;

Між (межи) іншим див. інший.