мізерак

МІЗЕРА́К, а, ч., діал.

Нужденна людина; злидар.

Цей чоловік мізерак.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мізерак — Нужденна людина, злидар [I] Словник з творів Івана Франка
  2. мізерак — мізера́к іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  3. мізерак — див. бідний Словник синонімів Вусика
  4. мізерак — -ака, ч., діал. Нужденна людина; злидар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мізерак — БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), БІДА́К розм., БІДА́Р розм., НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИ́ДАР підсил., ЗЛИ́ДЕНЬ підсил. розм., НУЖДА́Р підсил. розм., ГО́ЛИЙ підсил. рідше, ЖЕБРА́К зневажл., СТА́РЕЦЬ зневажл. Словник синонімів української мови
  6. мізерак — МІЗЕРА́К, а, ч., діал. Нужденна людина; злидар. Цей чоловік мізерак. Словник української мови в 11 томах