мізерність

МІЗЕ́РНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. мізе́рний.

[Мічурін:] Знаю. Читав з сумом ваші твори, сповнені прикрих помилок, які ви робили через мізерність практичних знань (О. Довженко);

Митцям якнайбільш треба боятися пройти повз важливі психічні чинники, не помітивши їх через їхню, нібито, мізерність (Ю. Яновський);

З почуттям власної мізерності вдивлявся юнак крізь щілинку в білих з позолотою дверях до мертвого порядку, який завжди буває там, де ніхто не живе (О. Полторацький);

Орест усвідомив свою мізерність перед кремезно-спокійним Курбалою, перед .. всіма добротливими рудокопами... (Олесь Досвітній).