мініатюрист
МІНІАТЮРИ́СТ, а, ч.
Той, хто створює мініатюри.
Окрему групу ремісників [Київської Русі] становили особи, які займалися виготовленням книг. Сюди належать переписувачі книг і художники-мініатюристи (з наук. літ.);
Закарпатський мініатюрист [М. Сядристий] розташував фразу “Світові – мир” у два рядки, причому з такою щільністю, що на одному сантиметрі у нього вмістилося б 300 літер (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мініатюрист — мініатюри́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мініатюрист — -а, ч. 1》 Художник, який пише мініатюри. 2》 Автор коротких літературних або театральних творів. || Той, хто створює мініатюри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мініатюрист — мініатюри́ст (франц. miniaturiste) 1. Художник, який пише мініатюри. 2. Автор коротких літературних або театральних творів. Словник іншомовних слів Мельничука
- мініатюрист — МІНІАТЮРИ́СТ, а, ч. Той, хто створює мініатюри. Окрему групу ремісників [Київської Русі] становили особи, які займалися виготовленням книг. Сюди належать переписувачі книг і художники-мініатюристи (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах