1. Словник української мови в 11 томах

мініатюрист

МІНІАТЮРИ́СТ, а, ч. Той, хто створює мініатюри.

Окрему групу ремісників [Київської Русі] становили особи, які займалися виготовленням книг. Сюди належать переписувачі книг і художники-мініатюристи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 429);

Закарпатський мініатюрист [М. Сядристий] розташував фразу "Світові — мир" у два рядки, причому з такою щільністю, що на одному сантиметрі у нього вмістилося б 300 літер (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мініатюрист — мініатюри́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мініатюрист — -а, ч. 1》 Художник, який пише мініатюри. 2》 Автор коротких літературних або театральних творів. || Той, хто створює мініатюри. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мініатюрист — МІНІАТЮРИ́СТ, а, ч. Той, хто створює мініатюри. Окрему групу ремісників [Київської Русі] становили особи, які займалися виготовленням книг. Сюди належать переписувачі книг і художники-мініатюристи (з наук. літ.); Закарпатський мініатюрист [М. Словник української мови у 20 томах
  4. мініатюрист — мініатюри́ст (франц. miniaturiste) 1. Художник, який пише мініатюри. 2. Автор коротких літературних або театральних творів. Словник іншомовних слів Мельничука