1. Словник української мови у 20 томах

міокардит

МІОКАРДИ́Т, у, ч.

Запалення серцевого м'яза (міокарда).

Найчастішою, майже постійною, локалізацією ревматизму є середня, м'язова, оболонка серця. Ураження цієї оболонки носить назву міокардиту (з наук.-попул. літ.);

[Тамара (підводиться):] Спаси мене Бог від любові, міокардиту та інших сердечних недугів (І. Кочерга).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міокардит — міокарди́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. міокардит — -у, ч., мед. Запалення серцевого м'яза (міокарда). Вогнищевий міокардит — міокардит, при якому уражені обмежені ділянки міокарда. Дифузний міокардит — міокардит, при якому уражається весь міокард. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міокардит — міокарди́т запальне захворювання серцевого м’яза (міокарда); виникає найчастіше як ускладнення інфекційних захворювань (дифтерії, ревматизму, скарлатини, тифу тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. міокардит — Міокарди́т, -ту; -ди́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. міокардит — МІОКАРДИ́Т, у, ч. Запалення серцевого м’яза (міокарда). Найчастішою, майже постійною, локалізацією ревматизму є середня, м’язова, оболонка серця. Ураження цієї оболонки носить назву міокардиту (Наука.. Словник української мови в 11 томах