1. Великий тлумачний словник сучасної мови

міокардит

міокарди́т

-у, ч., мед.

Запалення серцевого м'яза (міокарда).

Вогнищевий міокардит — міокардит, при якому уражені обмежені ділянки міокарда.

Дифузний міокардит — міокардит, при якому уражається весь міокард.

Інтерстиційний міокардит — міокардит, при якому переважно уражається проміжна тканина міокарда.

Лікарський міокардит — міокардит, що розвивається при алергії до різних лікарських засобів.

Трансплантаційний міокардит — міокардит, що спостерігається в алотрансплантованому серці як прояв реакції відторгнення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міокардит — міокарди́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. міокардит — МІОКАРДИ́Т, у, ч. Запалення серцевого м'яза (міокарда). Найчастішою, майже постійною, локалізацією ревматизму є середня, м'язова, оболонка серця. Ураження цієї оболонки носить назву міокардиту (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. міокардит — міокарди́т запальне захворювання серцевого м’яза (міокарда); виникає найчастіше як ускладнення інфекційних захворювань (дифтерії, ревматизму, скарлатини, тифу тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. міокардит — Міокарди́т, -ту; -ди́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. міокардит — МІОКАРДИ́Т, у, ч. Запалення серцевого м’яза (міокарда). Найчастішою, майже постійною, локалізацією ревматизму є середня, м’язова, оболонка серця. Ураження цієї оболонки носить назву міокардиту (Наука.. Словник української мови в 11 томах