міражний
МІРА́ЖНИЙ, а, е.
Прикм. до міра́ж¹.
Над заповідним степом було вже тільки небо, по-південному світле, та струмувало з краю в край понад ковилями невтомне, кришталево-чисте, міражне море... (О. Гончар);
Він добре розумів, що принесло їй розчарування: міражний палац виявився халупою з повибиваними вікнами й дверима (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міражний — міра́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- міражний — -а, -е. Прикм. до міраж I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- міражний — МІРА́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до міра́ж¹. Над заповідним степом було вже тільки небо, по-південному світле, та струмувало з краю в край понад ковилями невтомне, кришталево-чисте, міражне море… (Гончар, Таврія, 1952, 267); Він добре розумів... Словник української мови в 11 томах