міражний

МІРА́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до міра́ж¹.

Над заповідним степом було вже тільки небо, по-південному світле, та струмувало з краю в край понад ковилями невтомне, кришталево-чисте, міражне море… (Гончар, Таврія, 1952, 267);

Він добре розумів, що принесло їй розчарування: міражний палац виявився халупою з повибиваними вікнами, й дверима (Вільде, Винен.., 1959, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міражний — міра́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. міражний — -а, -е. Прикм. до міраж I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міражний — МІРА́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до міра́ж¹. Над заповідним степом було вже тільки небо, по-південному світле, та струмувало з краю в край понад ковилями невтомне, кришталево-чисте, міражне море... (О. Словник української мови у 20 томах