1. Словник української мови в 11 томах

міраж

МІРА́Ж¹, у, ч.

1. Оптичне явище в атмосфері, при якому на горизонті з’являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба.

Спостереженнями встановлено, що в пустині Сахарі буває на рік 160 тисяч міражів — стабільних і блукаючих, вертикальних і горизонтальних (Хлібороб Укр., 3, 1964, 47);

Я пам’ятаю спечений степ, потріскану землю, пожовклу траву, блакитний міраж на обрії — примарну воду, якої благав степ у жорстокого неба (Рильський, III, 1956, 27);

*У порівн. Високий берег, оповитий прозорим туманом, мрів в далечині, неначе поетичний міраж в прозорому синьому небі (Н.-Лев., III, 1956, 7).

2. перен. Те, що не відповідає дійсності; те, що уявляється, здається; привид.

І міраж далекого, недосяжного щастя триває (У. Кравч., Вибр., 1958, 279);

Дружина посла! Це був міраж, який міг осліпити самим своїм блиском і найміцніші очі (Вільде, Сестри.., 1958, 408).

МІРА́Ж², у, ч. Відбір яєць для інкубації просвічуванням через овоскоп.

При першому міражі звичайно виявляється [в яйцях] підвищена кількість "кров’яних кілець" (Соц. твар., 2, 1956, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міраж — міра́ж 1 іменник чоловічого роду відбір яєць міра́ж 2 іменник чоловічого роду оптичне явище Орфографічний словник української мови
  2. міраж — див. марево Словник синонімів Вусика
  3. міраж — I -ажу, ч. 1》 Оптичне явище в атмосфері, за якого на горизонті з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба. 2》 перен. Те, що не відповідає дійсності; те, що уявляється, здається; привид. II -у, ч. Відбір яєць для інкубації просвічуванням через овоскоп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. міраж — Мана, мара, примара, мариво, марюка, марище, з'ява, потороча, див. видіння, галюцинація, фантом, привід, фата-моргана Словник чужослів Павло Штепа
  5. міраж — МІРА́Ж¹, у і у́, ч. 1. Оптичне явище в атмосфері, при якому на горизонті з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба. Словник української мови у 20 томах
  6. міраж — міра́ж (франц. mirage, від mirer – спостерігати) оптичне явище в атмосфері, виникнення на обрії уявних зображень предметів. Інша назва – марево. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. міраж — Оптичне атмосферне явище — виникнення на обрії уявних зображень предметів; виникає внаслідок рефракції світлових променів у нерівномірно нагрітому шарі повітря (напр., над розжареним піском пустелі); інколи називають фата-морґана. Універсальний словник-енциклопедія
  8. міраж — МА́РЕВО (зорове явище в атмосфері, при якому біля горизонту з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба), МІРА́Ж, МРЕ́ВО діал., МЕ́ВО діал. Словник синонімів української мови
  9. міраж — Міра́ж, -жу, -жеві; -ра́жі, -жів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)