міраж

Мана, мара, примара, мариво, марюка, марище, з'ява, потороча, див. видіння, галюцинація, фантом, привід, фата-моргана

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

міраж — міра́ж 1 іменник чоловічого роду відбір яєць міра́ж 2 іменник чоловічого роду оптичне явище Орфографічний словник української мови
міраж — див. марево Словник синонімів Вусика
міраж — I -ажу, ч. 1》 Оптичне явище в атмосфері, за якого на горизонті з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба. 2》 перен. Те, що не відповідає дійсності; те, що уявляється, здається; привид. II -у, ч. Відбір яєць для інкубації просвічуванням через овоскоп. Великий тлумачний словник сучасної мови
міраж — МІРА́Ж¹, у і у́, ч. 1. Оптичне явище в атмосфері, при якому на горизонті з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба. Словник української мови у 20 томах
міраж — міра́ж (франц. mirage, від mirer – спостерігати) оптичне явище в атмосфері, виникнення на обрії уявних зображень предметів. Інша назва – марево. Словник іншомовних слів Мельничука
міраж — Оптичне атмосферне явище — виникнення на обрії уявних зображень предметів; виникає внаслідок рефракції світлових променів у нерівномірно нагрітому шарі повітря (напр., над розжареним піском пустелі); інколи називають фата-морґана. Універсальний словник-енциклопедія
міраж — МА́РЕВО (зорове явище в атмосфері, при якому біля горизонту з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба), МІРА́Ж, МРЕ́ВО діал., МЕ́ВО діал. Словник синонімів української мови
міраж — Міра́ж, -жу, -жеві; -ра́жі, -жів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
міраж — МІРА́Ж¹, у, ч. 1. Оптичне явище в атмосфері, при якому на горизонті з’являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба. Словник української мови в 11 томах