міракль

Значення в інших словниках

1. міракль — міра́кль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. міракль — -ю, ч. Середньовічний драматичний твір релігійного змісту. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. міракль — МІРА́КЛЬ, ю, ч. Середньовічний драматичний твір релігійного змісту. Словник української мови у 20 томах
4. міракль — • міракль (франц. miracle, від лат. miraculum — чудо, диво) - жанр середньовічної реліг.-моралізаторської вірш. драми. Сформувався в 13 ст. у Франції, був особливо поширений у 14 ст. в країнах Зх. Європи. В Англії... Українська літературна енциклопедія
5. міракль — міра́кль (франц. miracle, від лат. miraculurn – диво) жанр середньовічної драми релігійно-моралізаторського характеру, поширений у країнах Західної Європи. Словник іншомовних слів Мельничука
6. міракль — МІРА́КЛЬ, я, ч. Середньовічний драматичний твір релігійного змісту. Словник української мови в 11 томах
7. міракль — (фр. — диво, чудо) 1. Плоский світильник з екранами у вигляді прозорих щитків, які прикрашались розписами, що сприймались у просвіті. 2. Різновид пористого бетону, докл. див. бетоніт. Архітектура і монументальне мистецтво