міракль
(фр. — диво, чудо)
1. Плоский світильник з екранами у вигляді прозорих щитків, які прикрашались розписами, що сприймались у просвіті.
2. Різновид пористого бетону, докл. див. бетоніт. Таку ж назву отримували середньовічні театральні вистави і представлення на біблейські сюжети, які по святам розігрувались перед собором або в головному нефі.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міракль — міра́кль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- міракль — -ю, ч. Середньовічний драматичний твір релігійного змісту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- міракль — Чудо, чудеса, диво Словник чужослів Павло Штепа
- міракль — МІРА́КЛЬ, ю, ч. Середньовічний драматичний твір релігійного змісту. Словник української мови у 20 томах
- міракль — • міракль (франц. miracle, від лат. miraculum — чудо, диво) - жанр середньовічної реліг.-моралізаторської вірш. драми. Сформувався в 13 ст. у Франції, був особливо поширений у 14 ст. в країнах Зх. Європи. В Англії... Українська літературна енциклопедія
- міракль — міра́кль (франц. miracle, від лат. miraculurn – диво) жанр середньовічної драми релігійно-моралізаторського характеру, поширений у країнах Західної Європи. Словник іншомовних слів Мельничука
- міракль — МІРА́КЛЬ, я, ч. Середньовічний драматичний твір релігійного змісту. Словник української мови в 11 томах