міракль

(фр. — диво, чудо)

1. Плоский світильник з екранами у вигляді прозорих щитків, які прикрашались розписами, що сприймались у просвіті.

2. Різновид пористого бетону, докл. див. бетоніт. Таку ж назву отримували середньовічні театральні вистави і представлення на біблейські сюжети, які по святам розігрувались перед собором або в головному нефі.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міракль — Чудо, чудеса, диво Словник чужослів Павло Штепа
  2. міракль — • міракль (франц. miracle, від лат. miraculum — чудо, диво) - жанр середньовічної реліг.-моралізаторської вірш. драми. Сформувався в 13 ст. у Франції, був особливо поширений у 14 ст. в країнах Зх. Європи. В Англії... Українська літературна енциклопедія
  3. міракль — МІРА́КЛЬ, ю, ч. Середньовічний драматичний твір релігійного змісту. Словник української мови у 20 томах
  4. міракль — міра́кль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. міракль — -ю, ч. Середньовічний драматичний твір релігійного змісту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. міракль — міра́кль (франц. miracle, від лат. miraculurn – диво) жанр середньовічної драми релігійно-моралізаторського характеру, поширений у країнах Західної Європи. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. міракль — МІРА́КЛЬ, я, ч. Середньовічний драматичний твір релігійного змісту. Словник української мови в 11 томах