місцинка
МІСЦИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до місци́на.
Вона [темрява] вступала скрізь у кожну місцинку землі, покривала степ чорним накриттям (Б. Грінченко);
Оксен стає на ноги, але стоять йому важко, невидима сила водить його з боку на бік .. і він ніяк не може собі вибрати стійкої місцинки на підлозі (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- місцинка — місци́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- місцинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до місцина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- місцинка — МІСЦИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до місци́на. Вона [темрява] вступала скрізь у кожну місцинку землі, покривала степ чорним накриттям (Гр., II, 1963, 431); Оксен стає на ноги, але стоять йому важко, невидима сила водить його з боку на бік.. Словник української мови в 11 томах