місцинка
МІСЦИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до місци́на.
Вона [темрява] вступала скрізь у кожну місцинку землі, покривала степ чорним накриттям (Гр., II, 1963, 431);
Оксен стає на ноги, але стоять йому важко, невидима сила водить його з боку на бік.. і він ніяк не може собі вибрати стійкої місцинки на підлозі (Тют., Вир, 1964, 136).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- місцинка — місци́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- місцинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до місцина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- місцинка — МІСЦИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до місци́на. Вона [темрява] вступала скрізь у кожну місцинку землі, покривала степ чорним накриттям (Б. Грінченко); Оксен стає на ноги, але стоять йому важко, невидима сила водить його з боку на бік .. Словник української мови у 20 томах