міцнішати
МІЦНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок.
Робитися, ставати міцнішим.
Листя на дереві міцнішало, набираючись цілющої води (І. Нечуй-Левицький);
Дружба Шевченка з Вернером міцнішала (З. Тулуб);
Голос в Антона міцнішав, ріс, і він не помітив, що вже кричить (М. Коцюбинський);
Від його міцної .. постаті і вольового, мужнього обличчя віяло такою певністю й силою, що Ляля відчула, як і сама біля нього міцнішає, вбирає в себе частки його могутньої сили (О. Гончар);
А вітер міцнішає, зривається віхола (А. Хижняк);
Андрійове господарство з року в рік міцнішало (Я. Качура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міцнішати — міцні́шати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- міцнішати — -аю, -аєш, недок. Робитися, ставати міцнішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- міцнішати — ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- міцнішати — Міцні́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- міцнішати — МІЦНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Робитися, ставати міцнішим. Листя на дереві міцнішало, набираючись цілющої води (Н.-Лев., І, 1956, 68); Дружба Шевченка з Вернером міцнішала (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах