міцнішати

ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев. за допомогою якихось оздоровчих заходів, лікування, відпочинку і т. ін.). — Док.: поздоро́вшати, зміцні́ти, зміцні́шати, поздорові́шати, поздорові́ти, оздорові́ти рідко окрі́пнути, поду́жчати, підду́жати, оздорови́тися. Була (вода) смачна, солодка, запашна, і він одчув, як від її міцної снаги здоровшає все його тіло (Є. Гуцало); Тож рости і міцній, мій смуглявий, замріяний сину (С. Крижанівський); Від розваги люди здоровішають (Л. Смілянський); Вода у їй (річці), як скло, чиста, а нап'єшся було — так і чуєш, що здоровієш (Панас Мирний); Другого дня він піддужав настільки, що пополудні міг устати і вийти на свіже повітря (І. Франко); Мільйони людей оздоровлюються в Криму. — Пор. виду́жувати.

МІЦНІ́ТИ (ставати міцним, міцнішим), КРІ́ПНУТИ розм., ДЕБЕЛІ́ШАТИ розм.; МІЦНІ́ШАТИ, КРІ́ПШАТИ розм. (ставати, робитися міцнішим); ГЛИ́БШАТИ, РОСТИ́ (перев. про почуття). Вже втихла снігова буря і ще більш міцнів лютневий мороз (І. Ле); (Олеся:) Як кріпнуть і уміцняються мої сили!.. (М. Кропивницький); -. Овес.. Він ситніший за сіно. Від нього коні міцнішають (З. Тулуб); Насувалася ніч. Мороз кріпшав (М. Шеремет); Нудна тривога, мов дерево з насіння, росла в Маланчиній душі (М. Коцюбинський). — Пор. 1. міцни́й, 2. міцни́й, 3. міцни́й.