мішкуватий

МІШКУВА́ТИЙ, а, е.

1. Схожий на мішок, ширший, ніж потрібно (про одяг).

Одяг на них [дітях] незугарний, мішкуватий – все перешите наспіх, .. з дорослих (В. Яворівський);

Його парадний червоний придворний мундир був мішкуватий і неохайний (О. Полторацький);

// Набряклий, опухлий, обвислий (про обличчя, щоки, живіт і т. ін.).

Поміж мішкуватими повіками недобре ворушаться потайні неблискучі очі (М. Стельмах);

Мішкуваті щоки старого затремтіли, і він кілька разів стис долонями скроні, щоб заспокоїтися (Григорій Тютюнник).

2. перен. Неспритний, незграбний у рухах, неповороткий.

Це був чоловік уже літній і зовсім непоказний з себе: невеличкого зросту, мішкуватий, одягнутий надто простенько (Яків Баш);

Коли дивитися на Дрозда в спину, його мішкувата постать .. нагадує фігуру літньої жінки (О. Гуреїв).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мішкуватий — мішкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мішкуватий — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  3. мішкуватий — -а, -е. 1》 Схожий на мішок, ширший, ніж потрібно (про одяг). || Набряклий, опухлий, обвислий (про обличчя, щоки, живіт і т. ін.). 2》 перен. Неспритний, незграбний у рухах, неповороткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мішкуватий — 1. див. неповороткий 2. (одяг) бахматий Словник чужослів Павло Штепа
  5. мішкуватий — МІШКОПОДІ́БНИЙ (схожий виглядом на мішок), МІШКУВА́ТИЙ, ЛАНТУХУВА́ТИЙ, БАХМА́ТИЙ розм. (дуже широкий — про одяг). Мішкоподібний кожух аж ніяк не пасував Володимирові (О. Лупій); Нині на ньому були мішкуваті штани, простора плисова блуза (Г. Словник синонімів української мови
  6. мішкуватий — МІШКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Схожий на мішок, ширший, ніж потрібно (про одяг). А яким буде його перший погляд, коли він побачить свою Шуру в мішкуватій зеленій шинелі з довгими рукавами (Гончар, III. Словник української мови в 11 томах