мішкуватий
МІШКУВА́ТИЙ, а, е.
1. Схожий на мішок, ширший, ніж потрібно (про одяг).
А яким буде його перший погляд, коли він побачить свою Шуру в мішкуватій зеленій шинелі з довгими рукавами (Гончар, III. 1959, 174);
Його парадний червоний придворний мундир був мішкуватий і неохайний (Полт., Повість.., 1960, 315);
// Набряклий, опухлий, обвислий (про обличчя, щоки, живіт і т. ін.).
Поміж мішкуватими повіками недобре ворушаться потайні неблискучі очі (Стельмах, II, 1962, 349);
Мішкуваті щоки старого затремтіли, і він кілька разів стис долонями скроні, щоб заспокоїтися (Тют., Вир, 1964, 309).
2. перен. Неспритний, незграбний у рухах, неповороткий.
Це був чоловік уже літній і зовсім непоказний з себе: невеличкого зросту, мішкуватий, одягнутий надто простенько (Ваш, Надія, 1960, 39);
Коли дивитися на Дрозда в спину, його мішкувата постать.. нагадує фігуру літньої жінки (Гур., Життя.., 1959, 21).
Значення в інших словниках
- мішкуватий — мішкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- мішкуватий — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
- мішкуватий — -а, -е. 1》 Схожий на мішок, ширший, ніж потрібно (про одяг). || Набряклий, опухлий, обвислий (про обличчя, щоки, живіт і т. ін.). 2》 перен. Неспритний, незграбний у рухах, неповороткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мішкуватий — 1. див. неповороткий 2. (одяг) бахматий Словник чужослів Павло Штепа
- мішкуватий — МІШКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Схожий на мішок, ширший, ніж потрібно (про одяг). Одяг на них [дітях] незугарний, мішкуватий – все перешите наспіх, .. з дорослих (В. Яворівський); Його парадний червоний придворний мундир був мішкуватий і неохайний (О. Словник української мови у 20 томах
- мішкуватий — МІШКОПОДІ́БНИЙ (схожий виглядом на мішок), МІШКУВА́ТИЙ, ЛАНТУХУВА́ТИЙ, БАХМА́ТИЙ розм. (дуже широкий — про одяг). Мішкоподібний кожух аж ніяк не пасував Володимирові (О. Лупій); Нині на ньому були мішкуваті штани, простора плисова блуза (Г. Словник синонімів української мови