мішкувато
МІШКУВА́ТО. Присл. до мішкува́тий.
Певне, людина, протягом десятиріч звикаючи до військової форми, так уже потім і не здобуває смаку до цивільного одягу, і він завжди обвисає на ній, сидить якось мішкувато (Руд., Остання шабля, 1959, 533);
Товстун оглянувся, уздрів крізь віконце зелену кофточку і, якусь мить повагавшись, мішкувато посунувся з машини (Гур., Через замети, 1961, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мішкувато — мішкува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- мішкувато — Присл. до мішкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мішкувато — МІШКУВА́ТО. Присл. до мішкува́тий. Певне, людина, протягом десятиріч звикаючи до військової форми, так уже потім і не здобуває смаку до цивільного одягу, і він завжди обвисає на ній, сидить якось мішкувато (М. Словник української мови у 20 томах