мішура
МІШУРА́, и́, ж.
1. Сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виготовлення парчевої тканини, галунів і т. ін.
У фіналі вистави на сцену вибігали чотири пари танцюристів у блискучих від стеклярусу та всякої мішури, кричущих костюмах (з мемуарної літ.);
// Прикраси для ялинки у вигляді гірлянд з таких ниток.
Ялинка, прикрашена позолоченою мішурою.
2. перен. Щось показне, обманливе.
З Антоном Андрійовичем тримався [управитель] серйозно, по-діловому, знаючи, що той не любить лестощів і його пильне око добре бачить, де мішура, а де щире золото (С. Добровольський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мішура — мішура́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мішура — -и, ж. 1》 Сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виготовлення парчевої тканини, галунів і т. ін. || Прикраси для ялинки у вигляді гірлянд із таких ниток. 2》 перен. Щось показне, обманливе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мішура — 1. позлітка, сухозлітка, сухозолотиця 2. облудність, неправдивість, див. фальш Словник чужослів Павло Штепа
- мішура — ПОЛУ́ДА (те, що показує когось, щось у кращому вигляді, ніж є насправді), ПОЗОЛО́ТА, ПО́ЗОЛОТЬ, ПОЗЛІ́ТКА, СУХОЗЛІТКА, СУХОЗЛО́ТИЦЯ, МІШУРА́ розм. Вона.. Словник синонімів української мови
- мішура — МІШУРА́, и, ж. 1. Сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виготовлення парчевої тканини, галунів і т. ін. У фіналі вистави на сцену вибігали чотири пари танцюристів у блискучих від стеклярусу та всякої мішури, кричущих костюмах (Минуле укр. Словник української мови в 11 томах