мішок

МІШО́К, шка́, ч.

1. Зшите з шматка грубої тканини вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення.

Ішов Панас із города додому з сокирою й мішком (Л. Глібов);

Вона латала мішок для харчів (А. Хижняк);

* У порівн. Довга сорочка, як той мішок, упала додолу; мережка лиштви лежала аж на землі (Панас Мирний);

Свиснула козацька шабля, і пан хорунжий мішком зсунувся з коня на лід (Я. Качура).

2. чого. Кількість чого-небудь сипкого, що наповнює це вмістище (дорівнює 3–5 пудам).

Дід брав за літо по п'ятаку од вівці – та ще хліба мішків п'ять (Панас Мирний);

– Грошей не беру, тільки пашню. – Багато? – Мішок пшениці (М. Стельмах).

3. який, спец. Вмістище для чого-небудь у людини, тварин та рослин.

У роті мартишок є защічні мішки, куди тварини набивають їжу, а потім, не поспішаючи, поїдають її (з навч. літ.);

У фазі розвитку жіночої квітки, коли віночок вже опав, у зав'язях ми спостерігали, як повністю сформовані зародкові мішки, що з певних причин не були запліднені, заповнилися крохмальними зернами і поступово дегенерували (з наук. літ.).

4. військ. Повне оточення (військових частин).

Як на галопі пройшли килигеївці Крим, так на галопі й вихопились через Перекопський перешийок назад, ледве встигши вискочити з кримського мішка (О. Гончар);

– Пане отамане, дивізія в мішку! – кричав розгублений полковник генералові Терешкевичу (О. Довженко).

(1) Кам'яни́й мішо́к – низька, тісна камера у в'язниці, а також в'язниця взагалі.

Тепер я тут, серед цих стін, як звір у пастці .. Як? гинути тут... у цьому мішку.., коли там воля... робота... товариші... (М. Коцюбинський);

Карцер був страховиськом для всіх: кам'яний мішок з мокрими стінами, і не одна жінка з дванадцятої камери побувала вже в ньому (А. Хижняк);

– А ми ж де є? – допитуюся. І тільки тоді я побачив, що лежу не в ліжку і не в хаті, а на соломі, в якомусь кам'яному мішку (В. Логвиненко);

(2) Мішки́ під очи́ма – набряки під очима.

У неї все ще стояла перед очима висока чорна матушка-ігуменя: жовті мішки скачуть під злими очима (М. Коцюбинський);

Біля столу сидів, попихкуючи цигаркою, жовтощокий письмоводитель з мішками під очима (А. Хижняк);

(3) Мішо́к сліз, зневажл. – плаксива людина.

[Катерина:] І як я могла з тобою дружити, з таким мішком сліз! (О. Корнійчук);

(4) Повітря́ний мішо́к – незаповнене місце всередині чого-небудь.

Подрібнену масу [силосу] добре ущільнюють, щоб у ній не було повітряних мішків (з навч. літ.);

Кричить [квакша] голосно і своєрідно, роздуваючи свої кулясті повітряні мішки (з наук.-попул. літ.);

(5) Речови́й мішо́к – невеликий мішок, пристосований для носіння з собою необхідних предметів побуту і продуктів харчування.

На спині [курсантів] скатка шинелі, речовий мішок, біля пояса котелок, гранати, лопатка (І. Багмут);

Митяй господар, у нього в речовому мішку є таке, як домашнє сало, ковбаса, цукор, запасні онучі і рукавиці (Григорій Тютюнник);

(6) Спа́льний мішо́к – утеплений ватою або хутром великий мішок для спання в холодних місцях.

Він [Гриць] лежав у спальному мішку (О. Бердник);

Коли ж ви не побажаєте тягти з собою спальний мішок та накомарник, візьміть із собою невеликий розбірний мисливський будиночок, з розкладним ліжком – дуже зручна штука (Остап Вишня).

◇ (7) Грошови́й (золоти́й) мішо́к – капітал, багатство.

Пишна галерея прихильників і служок грошового мішка, фанатиків збагачення вийшли з-під пера Тобілевича (М. Рильський);

Поет-демократ славить вільні взаємини між людьми, не залежні .. від грошового мішка (з мемуарної літ.);

– За їхніми спинами стоять господарі золотих мішків (В. Большак);

Купува́ти / купи́ти кота́ в мішку́ див. купува́ти;

Ла́нтух (мішо́к) із кістка́ми (з маслака́ми) див. ла́нтух;

Мішко́м з-за ро́гу вда́рено (вда́рили) див. ударя́ти;

(8) Мішо́к мішко́м, жарт.:

а) (ірон.) огрядна, неповоротка і т. ін. постать людини.

Ну й фігура, мішок мішком іде (з усн. мови);

б) завеликий одяг, що не прилягає до тіла і робить постать незграбною.

Не сукня, а мішок мішком (з усн. мови);

Пальто – мішок мішком (з усн. мови);

в) (зі сл. ши́ти, поши́тий і т. ін.) незугарно, погано, досить просто і т. ін.

– Ось подивіться!.. матерія гарна, а пошита [блузка] – мішок мішком (Леся Українка);

(9) Мов (немо́в і т. ін.) мішо́к розв'яза́вся з чим – дуже багато чого-небудь.

Мов розв'язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня... (С. Васильченко);

Немов мішок розв'язавсь з усякими виговорами: і іншими прикростями, що так і сипалися з Кракова на нещасний тернопільський конвент (І. Франко);

(10) На́че нама́ханий із-за ро́гу мішко́м (д) див. приби́тий;

(11) По́вний мішо́к – дуже багато.

І не криється баба: тільки зачепи – вона тобі повну торбу розкаже (Дніпрова Чайка);

Вже моря додому привезе [Федір] чи не привезе, а розповідей назбирається повна торба (Ю. Збанацький);

Си́патися як із мішка́ (рукава́) див. си́патися;

Сім мішкі́в (кіп, три мішки́) греча́ної во́вни (горі́хів) [і (та) всі непо́вні] див. сім;

То́рба ли́ха і мішо́к біди́ див. то́рба;

Ши́ла в мішку́ не втаї́ш (утаї́ш, схова́єш, схова́ти); Ши́ло в мішку́ не втаї́ться див. ута́ювати;

Як з (із) рукава́ (мішка́) си́пати див. си́пати;

(12) Як (мов, немо́в і т. ін.) мішо́к розв'яза́вся перев. з чим, жарт. – дуже багато чого-небудь.

Мов розв'язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня... (С. Васильченко);

Немов мішок розв'язавсь з усякими виговорами і іншими прикростями, що так і сипалися (І. Франко);

[Як (мов, ні́би і т. ін.)] з-за ро́гу (з-за вугла́, з-за угла́) [мішко́м] приби́тий (приши́блений, рідко вульг. нама́ханий) див. приби́тий;

(13) Як (мов, ні́би і т. ін.) з мішка́ (з ла́нтуха), зі сл. си́пати, си́патися. – невпинно, безперервно, щедро і т. ін.; у великій кількості.

[Канупір:] Слухаєш-слухаєш його, ..а він сипе [сипле] та й сипе [слова], як з мішка (М. Кропивницький);

У той день вони [рекорди] сипалися, як із мішка (В. Собко);

А питання так і сиплються, мов з мішка, і не всяк їм дасть раду (І. Цюпа);

Де-не-де тротуар чистили від снігу, хоч згори, мов з мішка, сипався новий (М. Томчаній);

– Доведе він тебе цими віршами, сипле, як із лантуха (з газ.);

Ні́би горо́х з мішка́.

Ідеї сипалися з Бориса Павловича, ніби горох з мішка (В. Дрозд);

Як (мов, ні́би і т. ін.) ра́ки з мішка́ див. рак¹.